Мета численних класифікацій сучасних течій у науці про міжнародні відносини полягає в осмисленні стану і теоретичного рівня, досягнутого нею шляхом узагальнення наявних концептуальних підходів і співставлення їх із зробленим раніше. У залежності від критеріїв можна навести низку основних класифікацій сучасних теорій міжнародних відносин.
Перша класифікація -- за географічним критерієм -- виділяє чотири види концепцій: англосаксонські. радянські, китайські та теоретичні побудови учених -- представників країн "третього світу".
Друга класифікація -- на основі ступеня спільності розглядуваних теорій -- розрізняє глобальні концепції (політичний реалізм і філософія історії) та часткові теоретичні конструкції (біхевіоризм). Серед останніх також називають теорію міжнародних акторів, теорію інтеграції, теорію міжнародних організацій, а також теорію стратегії, конфліктів і дослідження миру.
Третя класифікація -- на основі методу дослідження міжнародної проблематики -- основну увагу приділяє традиційному та модерністському або "науковому" напрямам в аналізі міжнародних відносин.
Четверта класифікація -- на основі ступеня важливості проблем теорії міжнародної політики -- виділяє сучасні політичні теорії природи міжнародних відносин і концепції змісту сучасної міжнародної політики. Саме такої класифікації дотримуються, наприклад. В. Мадіссон і В. Шахов у посібнику "Політологія міжнародних відносин" (К., 1997. -- С. 65 -- 81). Дана типологія характерна, насамперед, для представників політологічної науки.
Нарешті, п'ята класифікація -- на основі низки комплексних критеріїв -- розрізняє ряд підходів. Зокрема, Д. Коляр звертав увагу на класичну теорію "природного стану" (тобто політичний реалізм), теорію "міжнародного співтовариства" (або політичний ідеалізм), марксистську ідеологічну течію, англо-саксонську теорію і французьку школу міжнародних відносин. Французький соціолог М. Мерль основними напрямами в сучасній ТMB вважає традиціоналістський (Г. Моргентау, Г. Кісінджер), англо-саксонський на основі біхевіоризму та функціоналізму (Д. Сінгер, Д. Істон), марксистський і неомарксистський (П. Суізі, І. Валлерстайн), Саме виходячи з комплексних критеріїв, ми виділимо і проаналізуємо наступні основні теорії міжнародних відносин -- політичний ідеалізм, політичний реалізм, модернізм, транснаціоналізм, неомарксизм, неореалізм і соціологію міжнародних відносин.